П’ять важливих тем, які не вдались серіалу «Школа»

Ця стаття зачіпає тему суїциду. Якщо ви переживаєте сильний стрес або думаєте про самогубство, зверніться по допомогу.

Так вийшло, що вже якийсь час мою увагу все більше привертають серіали про підлітків. Особливо ті, що розкривають гостро-соціальні теми через їхні історії. Можливо тому, що це допомагає переосмислити власний досвід, а можливо й тому, що за часи мого тінейджерства такого важливого контенту просто не було.

Добре пам’ятаю, що проблеми з батьками, травля в школі, суїцид – все це якщо і висвітлювалось на тв-каналах, доступних мені після уроків, то, на жаль, не надто вдумливо та якісно.

Інша справа – сьогодні. Наприклад, тема булінгу не просто згадується у серіалах та відео-іграх, що збирають мільйонні аудиторії, а й стає іноді серцевиною їхнього сюжету. Завдяки чому потрапляє до впливових міжнародних видань, змушує людей обдумувати свої вчинки та формує потужну дискусію у суспільстві.

Ця хорошая тенденція, здається, дісталась і України. Принаймні так я подумала минулого року, коли дізналась про новий вітчизняний серіал, який також позиціонує себе як такий, що висвітлює важливі для сучасних школярів проблеми. Зокрема – булінг та конфлікти дітей з різних соціальних класів.

35349057_592817551103518_48462203354873856_n.jpg
фото – офіційна сторінка серіалу на facebook

Тут варто зазначити, що проект #Школа є доволі успішним серед глядачів. Кожна із серій на офіційному ютуб-каналі назбирала не менше мільйону переглядів, а на українському телебаченні він свого часу став найрейтинговішим.

Про загальну якість виробництва та сюжету на прикладі однієї з серій можна прочитати в ось цій детальній статті, а я в свою чергу зосереджусь на репрезентації саме соціальних тем у ньому. Отже:

психічні захворювання

Головна героїня серіалу – Вероніка. Школярка має успішну маму-економістку, яка в першій серії знаходить свою доньку непритомною. Виявляється, дівчина спробувала покінчити з життям. І це не вперше, коли вона намагалась фізично собі нашкодити. Лікарі знаходять на тілі Вероніки характерні порізи, деякі з них –  зовсім свіжі.

Screenshot_2
скріншот з ютуб-каналу ‘школи’

Коли загроза життю дівчинки минає, психіатр проводить виховну бесіду з матір’ю. Трохи сварить жінку за те, що вона майже нічого не знає про проблеми своєї дитини, діагностує в тієї “невротичний розлад з поведінковим суїцидальним характером” та рекомендує стати на облік в психо-неврологічний диспансер. Це потрібно, щоб уникнути нової спроби самогубства, що дійсно іноді трапляється в реальному житті.

Почуту інформацію жінка за сюжетом сприймає важко: починає запевняти психіатра, що з її донькою насправді все нормально, що вони просто посварились напередодні. Що ніякий вона не самогубець, не хвора і ніякі облік і консультації їй не потрібні.

Screenshot_8
скріншот з ютуб-каналу ‘школи’

Вероніка, коли приходить до тями, також протестує проти бажання психолога бачити її в себе на прийомі. Пізніше мама йде їй на поступки та дозволяє відмовитись від консультацій. Наслідки нехтування психологічною допомогою після спроби підліткового суїциду вона явно не гуглила. Або гуглила, але неякісно.

Як і сценаристи, очевидно. Бо пізніше виявиться, що суїцидальних схильностей у дівчини більше немає. Тобто все минуло, хоча після кризи вона не отримала ніякої психологічної допомоги.*

Загалом реакція мами та її доньки на цю ситуацію виглядає доволі життєво – обидві налякані. Обидві намагаються переконати всіх, включно із собою, що Вероніка не “хвора на голову” та приховують від знайомих інцидент з її минулого. Що вказує нам на реальну існуючу проблему стигматизації ментальних розладів.

page
фото з офіційної сторінки серіалу на facebook

Однак транслювати це як адекватну причину відмови від лікування, без якого ще й ніби-то можна обійтись, ще й на таку велику аудиторію – не дуже, на мою думку, здорова ідея. М’яко кажучи. “Не йдіть до мозгоправа, якщо вам хотілось себе вбити”, – ніби каже нам сюжет серіалу, – “Все мине! І краще приховуйте свій стан від оточуючих – адже ви зустрінетесь з гігантською стіною осуду й нерозуміння, тож який сенс?”

Можна тільки здогадуватись, які наслідки матиме такий меседж. Особливо для тих, кому історія Ніки нагадає про власний досвід.

* Щоправда у другому сезоні у розмові з другом героїня каже, що все-таки ходила до психолога “після того випадку”, але до цього моменту нічого в сюжеті на це навіть не натякає. Через що виникає питання вже до його логічності і послідовності в принципі.

булінг

З переходом до нової школи проблеми в героїні не закінчуються. Там у неї починаються конфлікти з задирливими однокласницями, найактивніша з яких – Лола. Лола нагадує мені головну героїню серіалу Селфі. Однак на відміну від неї, ця інстаграмозалежна не просто постить модні фоточки нон-стоп, через що потрапляє до незручних ситуацій. Ні, ця героїня свідомо шкодить персонажам, користуючись своєю онлайн-популярністю.

26992136_525363081182299_5999396930292124808_n.jpg
фото – офіційна сторінка серіалу на facebook

Вона із задоволенням робить злісні меми про однокласників, публікує чужі “злиті” інтимні фото, використовує болісний досвід власних подруг для блогу, навіть попри їх слізні прохання цього не робити. Можливості травити однокласників офлайн Лола теж не упускає.

Наприклад, вона явно веселиться, коли відриває рукав кофтини дівчини, яка ще кадр назад замазувала під ним синці, отримані від батька. Без тіні внутрішнього конфлікту на обличчі може легко сказати щось типу “тримай, купиш своїй мамі чекушку” однокласниці, протягуючи їй пляшку зі смітника і натякаючи на мамин алкоголізм.

Словом, із серії в серію робить якісь ну дуже скотинячі вчинки, і не сказати, що сильно (або хоч якось) про це жалкує.

Screenshot_6
скріншот з ютуб-каналу ‘школи’

Під час перегляду в мене склалось враження, що сценаристи постійно намагаються запевнити глядача, що Лола робить все це ненавмисно, несвідомо, що насправді вона зовсім не винна. Це все складна_ситуація_в_сім’ї тінейджерки завдає їй такого болю, що вона, не маючи жодної підтримки, дає йому вихід у знущаннях над іншими дітьми.

І в це можна було б повірити, якби серіал якось старанніше пояснював зв’язок проблем Лоли з її постійним бажанням над всіма глузувати. А після демонстрації жорсткої поведінки дівчини – показував би ще якийсь розвиток цієї ситуації та бодай один спосіб її вирішення.

Screenshot_3
скріншот з ютуб-каналу ‘школи’

Інколи серіал ніби й намагається зробити людяний наслідок з усього, показаного раніше. Інколи Лола таки потрапляє у серйозні неприємності через те, чим займається, і після цього навіть перестає поводитись як моральний виродок. На деякий час. Наприклад, своїй нещодавній жертві через пару серій вже сама допомагає замальовувати синці.

Але ж ні – у “Школі” центральному персонажу, який займається травлею інших, в кінці кінців завжди все сходить з рук. І вона просто продовжує робити це далі, повертаючись до своїх звичок, не зустрічаючи жодного протистояння ні від дорослих, ні від однолітків. А ще цю героїню піарять більше, ніж головну.

27332666_530652427320031_3599128450768134194_n
фото з офіційної сторінки серіалу на facebook

Інші першопланові і не дуже герої, які періодично чіпляються до однокласників, також не мають жодних довготривалих наслідків своєї поведінки. Принаймні достатньо серйозних, щоб вони якось вагомо впливали на сюжет. Усі вони не роблять жодних висновків про свої вчинки.

Можна було б сприйняти це навіть як спробу показати проблему безкарності булерів, адже і в житті бувають випадки, коли їх жертвам дійсно ніхто не допомагає – ні батьки, ні вчителі. Але це в серіалі також ніяк не рефлексується. Нас ніби намагаються змусити співпереживати жорстоким дітям і їхнім проблемам, попередньо просто забувши про те, що вони робили дві секунди назад.

29793262_560071034378170_4727259659842619782_n (1)
фото – сторінка серіалу на facebook

Навряд таке висвітлення теми булінгу комусь допоможе. Скоріше нашкодить. Адже якщо все, описане вище, побачить дитина, що реально страждає від цькувань у школі – не думаю, що це додасть їй сміливості звернутись за допомогою до батьків або вчителів. До того ж, жертви булінгу в серіалі також не отримують довготривалого впливу від пережитого, або ж їх подальші долі просто зручненько замовчуються.

домашнє насильство

Із темою булінгу в серіалі часто переплітається й інша, не менш жахлива проблема – домашнє насильство. Загалом у “Школі” вона представлена в історіях декількох персонажів, що здалось мені хорошим початком. Найбільше часу приділили проблемній сім’ї Христини – саме тієї героїні, на якій Лола рвала одяг.

Зі сім’єю Христині дійсно не пощастило: її батько схильний до алкоголізму і частенько підіймає руку на доньку, а мати не надто спішить її захищати. При цьому в школі про ситуацію знають, за що дівчині дістається ще більше.  Шкільні викладачі не довіряють їй, а будь-які її проблеми в колективі зводять до того, що “нічого дивного – в таких батьків нормальних дітей не буває”.

Screenshot_5.jpg
скріншот з ютуб-каналу ‘школи’

Що, знову ж таки, виглядає доволі життєво і без прикрас показує, з чим можуть зустрітись у суспільстві діти через приналежність до неблагополучної сім’ї. Однак те, як розпоряджаються цією історією далі, на жаль, зводить нанівець весь потенційно хороший ефект від висвітлення цієї теми.

А розпоряджаються нею так: всі, хто знають про тяжку долю дитини, або обговорюють її за спиною, або відвішують їй співчуваючих поглядів. Але не намагаються якось конкретно їй допомогти. Аж доки в школі не з’являється нова вчителька. Вона, небайдужа до дитячих проблем, одного разу помічає погане самопочуття Христини і  випадково виявляє синці на її тілі.

Screenshot_44
скріншот з ютуб-каналу ‘школи’

Стараннями жінки у школі скликають нараду, викликають батьків і навіть щось типу соціальної служби. Після чого агресивного батька в’яжуть і забирають від дочки. Закінчується історія про сім’ю Христини тим, що мати, розгнівана її вчинком, під час сварки з вчителькою штовхає ту прямо зі сходів. Налякана матір’ю дівчинка каже всім, що бачила, як та підсковзнулась.

І, здавалось би, все йде до якогось логічного, повчального завершення, але… Ні. Його просто немає. Чи вдалось працівникам школи чи соціальної служби довести провину батька Христі? Чи вистачило їй сміливості розповісти всім правду про матір і таки втекти від батьків? Або ж довелось повернутись до деспотів? Біс його знає.

Screenshot_4
скріншот з ютуб-каналу ‘школи’

Інша сюжетна лінія про домашнє насильство закінчується приблизно так само. Історія Назара, багатий батько якого показово позбавляє сина грошей навіть на їжу за його погану поведінку і не дає бачитись з матір’ю, просто зникає. Жаль, бо це могло б не тільки показати проблему тиранії в сім’ї, а й навіть розвінчати популярний міф про те, що насильство трапляється тільки в бідних родинах.

І знову маємо теж саме – проблему, якісь її побутові та болісні аспекти сценаристи показують правдиво. Але потім просто відверто на неї забивають. Що можуть дати такі сюжетні рішення підліткам, які теж страждають від домашнього насильства? Боюсь, окрім травмуючих флешбеків і посилення відчуття того, що змінити ситуацію неможливо – нічого.

расизм та сексуальні домагання

Ще один персонаж, через історію якого намагаються показати проблеми стереотипів та дискримінації – Жан. Цей персонаж темношкірий. Тому багатьом блогерам, власне як і мені, такий хід із diversity-friendly кастингом спочатку сподобався. Хто ж знав, для чого його туди насправді взяли.

На початку серій хлопець доволі незграбно намагається завоювати увагу однокласників. Однак коли пізніше вони вказують йому на задирливу поведінку, Жан жаліється старшим, що однолітки ображають його саме через колір шкіри. Сценаристам так подобається грати на темі фейкових звинувачень у расизмі, що у другому сезоні вони використовують цю фішку ще раз. І це – ледь не єдине, задля чого персонажа взагалі повертають на екран.

39625176_659313987787207_5980373056349011968_o
фото – сторінка серіалу на facebook

Щось схоже у “Школі” відбувається і з сексуальними домаганнями. У кожній серії, де з’являється ця тема, школярки навмисне звинувачують старших чоловіків у непристойній поведінці. Наприклад, оббріхують викладача, щоб виторгувати в нього хороші оцінки. Ситуації, в якій дівчина жаліється на домагання і при цьому дійсно потребує допомоги, у серіалі жодного разу показано не було.

Цікаво, що висвітлення цих двох тем, на відміну від минулих тут розписаних, таки закінчуються певними висновками. За допомогою яких творці серіалу ніби натякають нам, що расизму в Україні не існує. І сексуальних домагань також. А ті, хто виступає бодай проти якоїсь дискримінації – завжди виявляються брехунами.

і наостанок

Добре, що в українських серіалах про підлітків стали говорити про такі речі, погано – що так недолуго. І, як я вже зазначила – на мій погляд, навіть шкідливо для глядачів. Хотілося б, щоб до висвітлення таких важливих тем ставились більш серйозно. Щоб дійсно переймались питанням суїциду, дискримінацій і насильства, а не просто використовували їх для драматичних промо. І щоб це було помітно у готовому продукті.

Отож будемо вірити, що колись таки дочекаємось українського серіалу принаймні вполовину такого ж сильного, як той же “13 причин чому”. Який в “Школі”, до речі, навіть згадують. Однак самій “Школі” це не дуже допомагає.

А поки що – проекти накшталт цього українського серіалу, які паразитують на суспільно-важливих, дуже болючих для багатьох темах, потрібно публічно критикувати. І робити це якомога частіше.

Читайте також:

13 reasons why. А ви знущались з кого-небудь у школі?

П’ять тем серіалу «Вікторія», які доводять, що він — феміністський

Доктор Джоді: що буває з людьми, коли прибулець перетворюється на жінку

facebookinstagramtwitter

Підтримати блог